 Для школярів Тарасівки творчість Надії Приходько - це щось рідне та дороге. Її знають, вивчають та люблять. Навіть співають під гітару, поклавши на свої мелодії. З радістю школярі відвідують обійстя, де жила поетеса, спілкуються з ріднею. Там, біля старенької хатини, ніби зупиняється час і, здається, що поетеса поруч - весела, привітна і доброзичлива.
30 березня біля будинку Приходьків у с.Вільне було людно, адже відбувалася урочиста подія. З нагоди 90-річчя з Дня народження поетеси на паркані будинку, де вона народилася та жила, було встановлено пам’ятну дошку. Це дійство відбулося за ініціативи учнів Тарасівської школи, за підтримки родини Приходьків-Боровецьких та Жердівської сільської ради. Урочистий мітинг розпочався рядками поезії, які викарбувані на пам’ятній дошці: «Зерно і слово… Я їх поруч сію…» та виступом вчителя-філолога Тарасівського НВК Ткаченко Світлани Михайлівни, яка багато років займається дослідженням життєвого та творчого спадку поетеси, члена Спілки письменників України, Надії Приходько. Далі слово взяла сільський голова Жердівської сільради Зубко Т.П. Потім з вуст найстарших школярів звучали приходьківські поезії. Також з промовою виступила дочка Любов Боровецька.
По завершенні мітингу усіх присутніх було запрошено у школу до «літературної вітальні» (шкільний музей). Там знову звучали поезії Надії Юхимівни під музичний супровід учнів на роялі, флейті та гітарі. Було презентовано 10 збірок поетеси. Далі відбувся цікавий та змістовний діалог доньки Л. Боровецької зі школярами. Усе це проходило у теплій, приємній атмосфері, де головною була її Величність – Поезія. І не у потойбіччі, а десь зовсім поряд раділа розкрилена душа Надії Приходько. |